ЕКОНОМІЧНА РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ТА АСИМІЛЯЦІЯ МІГРАНТІВ У ЄС: РОЛЬ РІЗНИХ ЕКОНОМІЧНИХ МОДЕЛЕЙ
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Розділ
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Європейський Союз (ЄС) складається з кількох економічних систем, кожна з яких по-своєму впливає на міграційну політику та інтеграційні процеси. У той час як деякі економіки цінують захист добробуту й соціальну стабільність, інші зосереджені на лібералізації ринку та гнучкості праці. Особливо в контексті посткризової економічної реорганізації, це дослідження вивчає вплив змішаної економічної, соціальної ринкової та неоліберальної політики на інтеграцію мігрантів.
Дослідження використовує якісний порівняльний аналіз для вивчення інформації, переважно з Євростату й політичних звітів за 2007-2023 роки. Розподілене на три економічні моделі (неоліберальна, соціальний ринок і змішана), дослідження оцінює, як інституційна підтримка, соціальні витрати й структура ринку праці допомагають визначати рівень інтеграції мігрантів у країнах-членах ЄС. Результати вказують на значні відмінності в стабільності зайнятості мігрантів, доступі до соціальних виплат і можливостях довгострокової інтеграції в різних економічних системах.
Результати свідчать про те, що країни з соціальною ринковою економікою (наприклад, Німеччина, Швеція, Франція) мають найповніші системи підтримки, що призводить до кращих показників довгострокової інтеграції, навіть незважаючи на початкову негнучкість ринку праці та значні фінансові витрати. Швидкий доступ до роботи, але за рахунок нестабільної зайнятості й мізерного соціального захисту, характерний для неоліберальних економік, що іноді змушує іммігрантів застрягати на низькооплачуваних, нестабільних робочих місцях (наприклад, Естонія, Ірландія, Великобританія до Брекзиту). Змішані економіки (наприклад, Греція, Польща, Італія) страждають від нестабільної політики та фінансових обмежень, що призводить до високої нерівності в царині зайнятості й постійного зростання рівня міграційної бідності.
Дослідження підкреслює необхідність різноманітних політик ЄС, які б відповідали структурним особливостям кожної економічної моделі. Необхідно враховувати роль державного боргу у фінансуванні інтеграційних програм, зміцнювати механізми соціального забезпечення в країнах зі змішаною економікою, а також ураховувати міграційні показники при розробці національних бюджетів. Ураховуючи мінливу демографічну ситуацію та економічні течії в ЄС, гнучка, але скоординована стратегія є життєво важливою для узгодження стійкої соціальної інтеграції з економічним розвитком.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Як цитувати
Посилання
REFERENCES
Avagianou, A., Gourzis, K., Pissourios, I., Iosifides, T., & Gialis, S. (2022). Quite promising yet marginal? A comparative study of social economy in the EU South. Comparative European Politics, 20(4), 484–509. https://doi.org/10.1057/s41295-022-00288-3
Balan, A. (2023). Neoliberalism, Privatisation and marketisation: The Implications for Legal Education in England and Wales. Cogent Education, 10(2), 1–15. https://doi.org/10.1080/2331186x.2023.2284548
Bongardt, A., & Torres, F. (2007). Is the “European Model” viable in a globalized world? RePEc: Research Papers in Economics. https://www.researchgate.net/publication/5198458_Is_the_%27European_Model%27_viable_in_a_globalized_world
Bongardt, A., & Torres, F. (2021). The European Green Deal: More than an Exit Strategy to the Pandemic Crisis, a Building Block of a Sustainable European Economic Model. JCMS: Journal of Common Market Studies, 60(1), 170–185. https://doi.org/10.1111/jcms.13264
Borjas, G. J. (2016). We wanted workers: Unraveling the immigration narrative. WW Norton & Company.
Cerny, P. G., Menz, G., & Soederberg, S. (2005). Different Roads to Globalization: Neoliberalism, the Competition State, and Politics in a More Open World. In P. G. Cerny, G. Menz, & S. Soederberg (Eds.), Internalizing Globalization. International Political Economy Series. https://doi.org/10.1057/9780230524439_1
Collinson, S. (2009). The Political Economy of Migration Processes: An Agenda for Migration Research and Analysis. Working paper. International Migration Institute. https://citeseerx.ist.psu.edu/document?repid=rep1&type=pdf&doi=97dff1761abb168d979b5f44c8fe8e487a8c4c20
Costa-Font, J. (2012). Europe and the Mediterranean Economy. Routledge.
Craig Lefebvre, R. (2013). Social marketing and social change: strategies and tools for health, well-being, and the environment. Jossey-Bass.
Crescenzi, R., Luca, D., & Milio, S. (2016). The geography of the economic crisis in Europe: national macroeconomic conditions, regional structural factors and short-term economic performance. Cambridge Journal of Regions, Economy and Society, 9(1), 13–32. https://doi.org/10.1093/cjres/rsv031
Dragoș, Adăscăliței, & Heyes, J. (2021). Labour markets in post-crisis Europe: liberalisation, deregulation, precarisation. Edward Elgar Publishing EBooks. https://doi.org/10.4337/9781789906745.00031
Dustmann, C., & Frattini, T. (2014). The Fiscal Effects of Immigration to the UK. The Economic Journal, 124(580), F593–F643. https://doi.org/10.1111/ecoj.12181
Edling, N., Petersen, J. H., & Petersen, K. (2014). Social policy language in Denmark and Sweden. Analysing Social Policy Concepts and Language, 13–34. https://doi.org/10.51952/9781447306450.ch001
Fabbrini, F. (2021). The Legal Architecture of the Economic Responses to COVID‐19: EMU beyond the Pandemic. JCMS: Journal of Common Market Studies, 60(1), 186–203. https://doi.org/10.1111/jcms.13271
Fassani, F., & Mazza, J. (2020). A Vulnerable Workforce: Migrant Workers in the COVID-19 Pandemic. Publications Office of the European Union.
Fuchs, C. (2016). Neoliberalism in Britain: From Thatcherism to Cameronism. TripleC: Communication, Capitalism & Critique. Open Access Journal for a Global Sustainable Information Society, 14(1). https://doi.org/10.31269/triplec.v14i1.750
Giubboni, S. (2006). Social Rights and Market Freedom in the European Constitution. Cambridge University Press.
Giulietti, C., Guzi, M., Kahanec, M., & Zimmermann, K. F. (2013). Unemployment benefits and immigration: evidence from the EU. International Journal of Manpower, 34(1), 24–38. https://doi.org/10.1108/01437721311319638
Graham-Harrison, E. (2015, July 17). Mixed fortunes as solidarity economy takes root in Greece. The Guardian. https://www.theguardian.com/world/2015/jul/17/solidarity-economy-greece-mixed-fortunes
Hainmueller, J., & Hopkins, D. (2014). Public Attitudes Toward Immigration. Annual Review of Political Science, 17(17). https://doi.org/10.1146/annurev-polisci-102512-194818
Hajighasemi, A. (2019). European Welfare States and Globalization Strategies in an Era of Economic Restructuring. Edward Elgar Publishing.
Hermann, C. (2014). Structural Adjustment and Neoliberal Convergence in Labour Markets and Welfare: The Impact of the Crisis and Austerity Measures on European Economic and Social Models. Competition & Change, 18(2), 111–130. https://doi.org/10.1179/1024529414z.00000000051
Hill, M. (2019). The mixed economy of welfare: a comparative perspective. Policy Press EBooks, 183–204. https://doi.org/10.51952/9781447333258.ch009
Juska, A. (2024). Disembedded politics: Discourses on Neoliberal Labor Law reforms in Lithuania (2014–2016). Journal of Industrial Relations, 66(3), 434–457. https://doi.org/10.1177/00221856241241763
McAuliffe, M., & Oucho, L. A. (2024). World Migration Report 2024. International Organization for Migration (IOM).
McNamara, K. R. (2023). Transforming Europe? The EU’s industrial policy and geopolitical turn. Journal of European Public Policy, 31(9), 1–26. https://doi.org/10.1080/13501763.2023.2230247
Mehmet, O. (2014). Economic Planning and Social Justice in Developing Countries. Routledge.
Mulvey, G., & Davidson, N. (2018). Between the crises: Migration politics and the three periods of neoliberalism. Capital & Class, 43(2), 271–292. https://doi.org/10.1177/0309816818780652
Myant, M. (2021). The economic and social consequences of Covid-19. In Social policy in the European Union: state of play 2020 (p. 220). European Trade Union Institute (ETUI) and European Social Observatory (OSE). https://www.etui.org/sites/default/files/2020-12/Social%20policy%20in%20the%20European%20Union%20state%20of%20play%202020-web.pdf#page=55
Pappas, A., & Boukas, N. (2025). Examining Impact of Inflation and Inflation Volatility on Economic Growth: Evidence from European Union Economies. Economies, 13(2), 31. https://doi.org/10.3390/economies13020031
Prasad, M. (2006). The politics of free markets: the rise of neoliberal economic policies in Britain, France, Germany, and the United States. Chicago Univ. Of Chicago Press.
Robertson, C. (2008). Regulatory Quality in Europe. Concepts, measures and policy processes - By Claudio M. Radaelli and Fabrizio de Francesco. European Law Journal, 14(5), 684–686. https://doi.org/10.1111/j.1468-0386.2008.00436_3.x
Romano, S., & Punziano, G. (2016). The European social model adrift: Europe, social cohesion and the economic crisis. Routledge.
Schierup, C.-U., Hansen, P., & Castles, S. (2006). Migration, Citizenship, and the European Welfare State: A European Dilemma. OUP Catalogue. https://doi.org/10.1093/0198280521.001.0001
Schlösser, H. J., Schuhen, M., & Schürkmann, S. (2017). The acceptance of the Social Market Economy in Germany. Citizenship, Social and Economic Education, 16(1), 3–18. https://doi.org/10.1177/2047173416689332
Škuflić, L., Krpan, M., & Žmuk, B. (2018). Migration and the economic crisis in the European Union member states: cluster analysis. Entrepreneurship and Sustainability Issues, 6(2), 979–1000. https://doi.org/10.9770/jesi.2018.6.2(34)
Sommers, J., Woolfson, C., & Juska, A. (2014). Austerity as a global prescription and lessons from the neoliberal Baltic experiment. The Economic and Labour Relations Review, 25(3), 397–416. https://doi.org/10.1177/1035304614544091
Stockhammer, E. (2013, December 8). The Euro crisis and contradictions of Neoliberalism in Europe. Economics Discussion Papers. School of Economics, Kingston University London. http://ideas.repec.org/p/ris/kngedp/2013_002.html
Szelényi, I., & Mihályi, P. (2020). Karl Polanyi: a theorist of mixed economies. Theory and Society. https://doi.org/10.1007/s11186-020-09403-3
Tribe, K. (2007). Ordoliberalism and the Social Market Economy. The History of Economic Thought, 49(1), 155–160. https://doi.org/10.11498/jshet2005.49.155
Yeon-Hee, Y., & Ho Kook, M. (2020). Neoliberalism and the problem of migrant workers. KazNU BULLETIN. International Relations and International Law Series, 92(4). https://doi.org/10.26577/irilj.2020.v92.i4.03
Żuk, P., & Savelin, L. (2018). Real Convergence in Central, Eastern and South-Eastern Europe. SSRN Electronic Journal. https://doi.org/10.2139/ssrn.3215693