ДЕТЕРМІНАНТНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МОТИВАЦІЇ ЮРИСТА: АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Розділ
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У роботі в межах адміністративно-правового дискурсу проведене дослідження детермінантних засад формування професійної мотивації юриста. З’ясовано, що характеристика професійної мотивації юриста охоплює широкий спектр факторів, які впливають на бажання й потреби майбутніх працівників юридичної галузі. Одним із ключових елементів є саме мотиваційний стрижень здобувачів юридичної освіти. Також обґрунтовано, що мотивація здобуття юридичного фаху може бути різною, адже окремі молоді люди, навчаючись, можуть бачити в майбутній професії джерело матеріального добробуту; водночас для інших пріоритетною є можливість «знайти» себе в певному виді юридичної діяльності та, визначивши майбутню спеціалізацію, стати на шлях професійного розвитку й кар’єрного зростання. Власне тому вже під час навчання переважна кількість здобувачів прагне віднайти й надалі розширювати царину застосування практичних навичок, необхідних для майбутньої роботи в юридичній галузі. У межах проведеного аналізу констатовано, що поступове впровадження в систему вищої юридичної освіти в Україні фахово спрямованого навчання створює можливості подолання цієї невідповідності за рахунок моделювання елементів професійної діяльності майбутніх юристів під час освітнього процесу. Зокрема, результативними є інноваційні методики, за допомогою яких організовують і проводять навчальні судові процеси, різні види ділових ігор, інтерактивне навчання, участь у роботі юридичних клінік тощо. Ба більше, майбутні юристи пробують свої сили в публічних дебатах, навчаються захищати інтереси клієнтів у судах, виробляють навички ведення переговорів. Як медіатори, стають учасниками розв’язання суперечок, консультування, а також – проведення інтерв’ю, емпіричних досліджень і т.д. Така підготовка дає добрий результат, а під керівництвом науково-педагогічного працівника закладу вищої освіти створює нові можливості більш активного використання здобутого знання, одночасно показує глибину його засвоєння й рівень розвитку творчого мислення. У взаємодії з викладачем здобувач вищої освіти навчається вибудовувати ділові відносини, розуміти вимоги професійної етики, суть корпоративної культури юриста тощо.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Як цитувати
Посилання
Bulgakova, O. Y. (2016). Theoretical and empirical prerequisites for preparing students for social interaction. Bulletin of Odesa National University, 21(3(41), 65‒73. https://doi.org/10.18524/2304-1609.2016.3%20(41).134514
Kocharyan, O.S. et al. (2011). The structure of motivation of students' learning activities: a textbook. Kharkiv: Kharkiv Aviation Institute. 39 p.
Pysmenna, О. (2023). Moral and ethical component of the professional culture of a lawyer. Legal scientific electronic journal, 1, 30-32. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2023-1/4
Fioleovskyi, D. P. (2001, December 18-19). On the place and role of professional ethics in legal education: abstracts of reports and scientific reports of the scientific and methodological conference. Kharkiv. 204 p.
Galenkina, Y. S. (2016). Culture and professional ethics of a lawyer. Philosophical and methodological problems of law, 1, 184‒192. http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Fmpp_2016_1_18.pdf
Alekseeva, Zh. M. (2008). The Image of a Lawyer in Modern European Culture: Thesis. .... PhD in Law: 12.00.12. Kyiv. 169 с.
Zabolotna, N. (2020). Moral and ethical imperatives of advocacy: etymology and essence of terms. Legal scientific electronic journal, 7, 395‒398.
Grubinko, A. (2023). Moral and ethical standards in legal practice. Actual problems of jurisprudence, 1, 6-11. https://doi.org/10.35774/app2023.01.006
Savishchenko, V. (2022). Development of professional deontology in a technogenic, digital society. Scientific Bulletin of Dnipropetrovs'k State University of Internal Affairs, 2, 173-185. https://doi.org/10.31733/2078-3566-2022-2-174-187
Kalaur, I. R., Sloma, V. M., & Hnativ, O. B. (2017). Features of the formation of professional motivation of law students. Science and Education, 9, 94-99. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2017-9-14
Harchenko, І. І. (2021). Development of emotional intelligence of future lawyers. Bulletin of Bohdan Khmelnytsky Cherkasy National University, 1, 151-156. https://doi.org/10.31651/2524-2660-2021-1-151-156
Kahneman, D. (2011). Thinking, Fast and Slow. New York: Farrar, Straus and Giroux. 499 p.
Csikszentmihalyi, M. (1990). Flow: The Psychology of Optimal Experience. New York: Harper & Row. 303 p.
Schofield, J. A. (1999). Legal Behavior: Foundations of Theory and Practice. Oxford: Oxford University Press. 412 p.
Deci, E. L., & Ryan, R. M. (2002). Self-Determination Theory and Motivation. New York: Guilford Press. 392 p.
Shaw, C. B. (2005). Psychology of Law. Boston: Allyn & Bacon. 256 p.
Greenberg, A. M. (2013). Motivation and Behavior in Organizations. New York: Routledge. 350 p.
Levinson, L. (1992). Sociology of Law and Legal Behavior. Chicago: University of Chicago Press. 412 p.