СЕМАНТИКА ІННОВАЦІЙ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ: АНАЛІЗ УЯВЛЕНЬ, СТАВЛЕНЬ І МОДЕЛЕЙ ВПРОВАДЖЕННЯ

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз уявлень викладачів і студентської молоді щодо освітніх інновацій, які запроваджують в умовах трансформації національної системи освіти. Установлено, що сприйняття інновацій детермінується широким спектром соціально-психологічних, концептуально-методологічних і системних чинників, які в сукупності, формують несприятливий інноваційний клімат у вітчизняному освітньому середовищі.
Виділено ключові бар’єри впровадження інновацій, серед яких: системна нестабільність, ресурсна недостатність, управлінський хаос, дефіцит стратегічного бачення, низький рівень інформування учасників освітнього процесу, відсутність мотиваційної готовності до змін і переважання інструментального підходу до нововведень. Окреслено змістові характеристики позитивного та негативного образу інновацій у свідомості студентів і викладачів, які істотно впливають на динаміку інноваційного процесу. Позитивне ставлення, як доведено, базується на уявленнях про доцільність, безпечність, сучасність, прозорість і демократичність інновацій, водночас негативне – формується в умовах непрогнозованості, авторитаризму, недостатнього ресурсного забезпечення та сприйняття інновацій як зовнішньо нав’язаних.
Запропоновано модель п’ятиетапного технологічного впровадження інновацій, що включає: інформування, залучення, зворотний зв’язок, подолання спротиву та оцінку результатів. Обґрунтовано доцільність використання системи інформаційно-комунікаційних, психотехнологічних та інтервенційних методів як засобу формування позитивного образу інновацій, активізації участі в інноваційних процесах і забезпечення їх ефективної реалізації.
Результати дослідження мають значення для розробки стратегій управління інноваціями в освітньому середовищі, зокрема в контексті формування мотиваційної готовності до змін і зміцнення інноваційного потенціалу системи освіти України.